видѣхъ нѣ||ки˫а... презла дѣла творѧще... нагрѣшивша˫а худѣ. МПр XIV, 50–50 об.
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
нагрішити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
нагрішити — шу/, ши/ш, док., розм. Наробити гріхів, провинитися … Український тлумачний словник
завинити — 1) (заподіяти комусь прикрість, шкоди, бути винним перед кимсь), провинити, звинитися, прошпетитися, прогрішити(ся), нагрішити, проштрафитися 2) (опинитися в боргу, стати зобов язаним кому н. у чомусь), заборгувати … Словник синонімів української мови
